Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну я ще пів року не збиралась нікуди їхати, у нас прекрасна любляча родина, ми за пів року до війни купили самотужки без кредитів авто, чоловік добудовував заміський будинок, ми планували влітку 2022 поїхати родиною до Хорватії на відпочинок...
Але коли в червні на вокзал мого рідного міста у Київській області впало два російських снаряди, здригнулась не лише земля, а і моя нервова система.
Наступного ж робочого дня ми поїхали в столицю і терміново оформили всій родині закордонні паспорти.
В серпні ми з донею перетнули кордон Німеччини і досі тут проживаємо.
Кілька місяців я жила в ступорі, рухалась на автоматі, витягнула себе з прірви задля дитини.
Зараз я зробила натиск на малювання. Мої роботи допомагає продавати в США американська українка, кошти ідуть на допомогу землякам через перевірених волонтерів.
Якщо вам цікаво знову чути чи бачити мене в цьому блозі, дайте мені про це знати любим чином.
Бережіть себе. Обійняла.
Буде цікаво читати блог, тим паче українською мовою! Хоча тут зараз і "затишшя", але дуже радісно бачити інколи повідомлення від наших чудових дівчат)
ВідповістиВидалитиДякую за коментар, Людмила. Мені дуже приємно ❤️.. хочеться скорішої нашої перемоги та об'єднатись з чоловіком, якого ми з донею бачимо пів року лише на екрані телефону. Писатиму хоча б для вас (але звісно, більше для себе).
Видалити